Після вдалого Першого Хрестового походу та створення Християнського Єрусалимського королівства на Святу Землю ринув потік паломників, які прагнули вклонитися християнським святиням. Само собою численні групи людей, мандрівні через Палестину, розпалювали в мусульманах почуття помсти за захоплення їх споконвічних територій та міст. Пілігрими наражалися на смертельну небезпеку.
Декілька лицарів високого походження, отримавши благословення у короля і Церкви, взяли на себе турботу з охорони паломників і всіх християн, які у великій кількості пересувалися Святою Землею.
Так виник орден тамплієрів – воїнство Христове, ця чернеча громада об'єднала ченців та воїнів. Звістка про подвиги, безстрашність, аскезу та служіння Богу бідних лицарів Христа чернечого ополчення поширилася далеко за межі Святої землі.
Чарльз Еддісон (1812–1866) – англійський історик, юрист та мандрівник виклав історію створення, військових подвигів та аварії могутнього ордена тамплієрів. У стародавні часи лицарі, що володіють силою і військовим умінням, не гребували пограбуваннями та нападами з метою збагачення. Тамплієри ж, що дали обітниці бідності, цнотливості, слухняності поклялися служити Богу у справі непримиренної боротьби з невірними.
